Back to home
Neon Requiem
Atmospheric

Neon Requiem

M
Mychailo
0 likes1 plays3:50
Style: phonk, atmospheric, melancholic, emotional, night drive, deep warm bass, soft cowbell, dark synths, smooth drums, male vocal, low voice, 90 bpm, cinematic

PRO & Creator Features

Unlock advanced AI features with Pro (Audio2Audio, Voice Clone, Photo Covers, LoRA) or Creator (Variations, Edit Sections, Stem Separation).

Audio2Audio Remix

Pro & Creator

Voice Clone

Pro & Creator

Create Variations

Creator only

Edit Sections

Creator only

Stem Separation

Creator only

Lyrics

▶ Play this song to follow along.

[Intro]

Франція спить…

На годиннику п’ять.

Ще одна зміна.

Треба вставать.

[Verse 1]

Будильник кричить — починається день,

Вставати так рано мені вже не лень.

Кава на ходу, сигарета димить,

З Сашою їдем — ще Франція спить.

Приїхали — форма, робота і сир,

Весь день обертаєм — такий уже мир.

Рука вже тремтить, а до фінішу час,

Та сир за сиром проходить крізь нас.

На правій мозоль — вже здоровий такий,

Від зміни до зміни стає все твердіший.

Години повзуть, я рахую хвилини,

Скоріше додому — подалі від зміни.

[Chorus]

Після зміни — я знов оживаю,

Ключ повертаю — і ніч починаю.

Master під нами, дорога горить,

Хочеться просто кататись і жить.

Ліхтар за ліхтарем повз мене летить,

Навколо все тихо, а музика гримить.

Завтра робота — та зараз байдуже,

Бо саме ці ночі запам’ятаю я дуже.

[Verse 2]

Подруга пише мені: «Ну що, ти де?»

Пишу їй: «Я скоро» — і Master везе.

Приїхав, поставив — відкрили пивко,

Сидимо удвох, говорим про все.

Та інколи вночі так тягне додому,

Побачити маму, пройтись по знайомому.

Обійняти бабусю, присісти за стіл,

І знову відчути той світ, де я жив.

Мені шістнадцять — я рвався вперед,

Здавалося, часу вистачить ще.

Тепер двадцять один — і я зрозумів,

Як швидко минає усе, що любив.

[Bridge]

Мама дзвонить: «Сину, коли вже додому?»

Кажу: «Ще не знаю… але хочу самому».

Вона каже: «Приїдь, я чекаю тебе»,

А я після дзвінка думаю тільки про це.

Хочу побачити маму, бабусю, свій дім,

Пройтися селом, де знайомий кожен двір.

Хоч Франція стала частиною днів,

Та дім є один — де я виріс і жив.

А тато…

Не знаю, де ти.

Не знаю, чи чуєш.

І найважче — я навіть не знаю,

чи ти ще живий.

І все б я віддав,

щоб одного дня просто почути:

«Сину… я вдома».

[Final Chorus]

Master летить крізь французькі вогні,

А десь Україна все сниться мені.

Скільки б доріг я у світі не знав,

Дорогу додому я не забував.

Після зміни — дорога моя,

Тут мої будні, а там — вся сім’я.

І скільки б життя мене далі несло,

Я вірю — побачу ще рідне село.

Comments(0)

Sign in to join the conversation.

No comments yet. Be the first to comment!